Комусь подобається
Цвіт дерев,
Для когось милий
Самогон сільський.
Дурний,хто мріє про гарем,
А я люблю цицьки.
Весна їх майже зовсім оголяє,
Стискають нервно
Пальці цигарки.
Бюстгалтери і ліфчики
У купі бути заставляють,
На те вони й цицьки.
У вік комп’ютерів та цифрових машин
Ми сміло йдемо до мети.
Зростають ціни на їдло
І на бензин,
Інфляція не з’їсть
Лише цицьки.
Нехай святиться їх ім’я,
Хай пестять руки чоловічі
Й язики.
До самої землі вклонюся я,
Часи проходять,
Залишаються цицьки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263014
Рубрика:
дата надходження 02.06.2011
автор: Ендрю Мітін