Утримався від слів і згодом
Пожалкував що не сказав,
Що покохав й без згоди
Своєю я тебе тоді назвав.
Великі очі і ніжні вуста
Тепер довіку вже незабути.
Та ось чому не можу я
З тобою поруч сміливим бути?
І серце німіє і душу трясе.
У голові лиш думка одна:
Як вона зрозуміє усе?
І чи взаємною буде вона?
Боюсь що відмовить мені,
А це найстрашніше для мене.
І більш не прийдеш увісні.
Ну а як же ці сни, ну, без тебе?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263170
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2011
автор: Забутий_романтик