Кому сказати…

Через  вікно  маршрутки
я  побачила  труну
така  гарненька
вся  в  кружевах  біленьких...
І  нащо  стільки  пафосу,
це  мабуть  для  рідненьких

Кому  сказати,
як  мене  ховати...
Не  хочу  хмурих  величезних  плит
з  під  них  душі  так  важко  відлетіти
Не  треба  білих  кружев,
замість  них  просту  тканину
з  галявиною  квітів
Не  треба  пафосу  і  чорних  кольорів,
і  натовпу  з  цікавості  не  треба,
і  замість  непотрібних  завивань,
я  хочу  чути  Ганзів  рок-баладу!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263364
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.06.2011
автор: notka))