І що ж ти робиш?
Ти, доросла дівчинка, яка мала мрію, яка вміла світитися, від учора ти просто забила на себе.
А що далі...та нема далі, але й сьогодні теж нема, принаймі для тебе.
Щось зламалося, знову. Де твій Майстер, де Ангел-хоронитель, де Ти...
Вже скінчилися всі терміни, пора народитися, а ти забила на себе. Ти в одну мить спалила всі свої бажання і мрії.
Чи ти когось робиш щасливим...вже ні. Для цього потрібно світитися, а ти більше не можеш, бо в тебе відібрали вогник, і стало темно. Бо в тебе відібрали надію, ха...,діти надії - розчарування, як ти могла нею жити?? Це найгірше, що можна було придумати. Але чим тоді жити? Придумай щось, придумай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263402
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.06.2011
автор: notka))