Я не люблю, коли ганебна злість
Хапа за руки, лізе вперто в душу,
Борюсь, допоки не відчую млість,
Бо знаю- вільно існувати мушу.
Гріхи вночі тихцем переберу,
Їх у собі ніколи не здолаю,
Із діжки сліз образи надберу,
І до сміття охайно поскладаю.
Навчу себе спокійно споглядати,
Чужі думки, що власним протирічать,
Сьогодні вкотре мушу нагадати,
Що хиже зло мене не покалічить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263526
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2011
автор: Есмунт