Росою гартується серпик небесного коваля…
А я гартуюсь, немов те лезо, приливами крові
До вуст, - моїх гарячих і спраглих твоїх…
Обпікаюсь, мов кавою вперше в кав’ярні,
Подмухай, а краще кубиком льоду торкни!
На контрастах гартується пристрасть!
Цілуватись під струменем вітру й дощу,
Запихати холодні ручищі під майку, під серце
І верескливо втікати, б’ючи в барабани небесні,
Ламаючи тишу, топлячись у зливі сутінок вулиць…
Гуляти довірливо в теплих просторих кишенях,
Пальчиками рахувати пістони на шкірі ременя цупкого,
Пурхати зграєю блискавок з під вій, запалюючи душу …
Так на контрастах гартується пристрасть.
Гойдаються вологі простирадла сну , чи то безсоння,
Під подушкою тісно від мрій. Я плачу від щастя і млості.
Криве лезо, гартоване жаром, стриже кучері збудженим вівцям,
Яких я рахую…намагаючись втримати ніжність на кінчику вдиху,
На кінчику видиху вловити твоє неспокійне ім’я…
Вкладайся зручніше…
Так гартується воля моя кохати!
( автор малюнку gala.vita )
06.06.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263541
Рубрика: Верлібр
дата надходження 06.06.2011
автор: gala.vita