Виглянув я у вікно, бачу гори всюди,
Наче я у Альпах десь, де я хочу бути.
Та на жаль не Альпи то, то лише Карпати.
Та не буду я за це так себе карати.
Хай Карпати не такі, як ті сніжні Альпи.
Та люблю їх все одно, і не хочу знати;
Те чим ліпші Альпи ті, чим там сніг біліший,
Сніг з Карпат не проміняю я на жоден інший.
Народився серед них, і живу із ними.
Я люблю і сонечко, та і навіть зливи.
Вітерець духмяний наш, і повітря чисте.
Піднімаюсь я у гори, вище і все вище.
Навкруги усе цвіте, і кущі і квіти.
А у полі горобці, мов маленькі діти.
Листя шелестить і спів чути його ніжно,
А на горах все одно, літо, але сніжно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263558
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.06.2011
автор: Швабчук (Schwabchuk)