Молися, аби я скотилась з розуму…
Розбещена, втамована, сліпа…
Катетером у жилу соту дозу,
А я пручаюсь смерті, бо жива…
Мені тютюн у горлі тягне спрагою,
І тиша ледве дише між повік…
Історія не стала навіть сагою,
І ми з тобою стесані в граніт…
У тебе очі чисто сині-сині!
Аж ріжуть товстим лезом по чолі!
Молися, аби я відчайно, зривно
Здушила свої сльози на струні..
Щоб світ не загубився між безоднями,
Під зорями митаючись, мов страх…
Молися, милий… поміччю Господньою
Ми гріх свій десь залишимо в віках…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263681
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2011
автор: Darka Lystopad