Ти спиш, я ж поруч сотні кілометрів крізь
Так близько, що боюсь і уявити
Сорочку відгорну твою і в сни - дивись
Ти спокушала - я вже поруч - квити!
Ти спиш, а я рахую кожен подих твій
Твоїм повітрям себе відчуваю
І теплим вітром доторкаюсь твоїх вій
І ніч моє бажання не сховає
Ти спиш, я - ковдра, я тебе собою вкрив
І ближче пригорнутись неможливо
Ми летимо, і хоч у нас немає крил
У нас є мрії, і бажання злива
Бажання й мрії - мов наше поле бою
Спимо, і ранок не спішить, хоч й мусить
Нас розлучити, бо знає - ми з тобою
Вогонь і лід, обітниця й спокуса
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263691
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2011
автор: MC_Yorick