Турбота ритм колись тобі дала
Тепер лишила в самоті одну
Якою ж ти в житті своїм була,
А зараз хустка вкрила сивину.
Десь ділися з лиця сліди краси,
Мабуть, її ти внукам оддала.
Прозорих сліз цілі поля роси
За довгий шлях ти щиро пролила.
Вернешся в даль, погляниш з висоти
На все життя, яке ти прожила,
Почуєш від дітей своїх: “прости!”
І скажеш: “я немаю в серці зла…”
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263731
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2011
автор: МариБула