Ще літні барви вигравали,
Та вже не пахла матіола.
Пташки веселі відспівали,
І Чорна пава день зборола,
В чеканні сизії ожини,-
Від ягід гіллячко нависло,
Великі очі темно-сині
На трави ронять сліз намисто...
Що ж, прощавай, пора чудова
Троянд цвітіння, хмелю, м'яти,
І тиха в сутінках розмова,
Й спориш, під вишнею зім'ятий,
І ніжно-білий кущ калини,
Й закличне вранішнє кування,
І сіножаті запах дивний,
І неймовірне щебетання!
Ще буде довго в сад стежина
Туманом привидно біліти,
Та врешті згасне цвіт жоржини -
Останній поцілунок літа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263813
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2011
автор: Віра Нагорна