Відео ролик на цей вірш можна подивитися тут:
http://www.youtube.com/watch?v=hTlJz42K6rE&feature=mfu_in_order&list=UL
Понад шляхом вишні. Ягоди червоні
Спогадом солодким сиплються в долоні.
Кучеряві крони вітерець гойдає.
Йду селом до хати, що мене чекає.
Сиротою хата тужить між тинами,
Стежка край городу вкрилась полинами.
Повно у садочку чебрецю та м'яти,
Та ніхто в садочок не іде гуляти.
Стіни похилились, обвалився комин.
Птахом білокрилим затріпоче спомин.
Я живу у місті, де авто й крамниці,
Та мені і досі хата рідна сниться...
...Якщо вийти з хати - моріжок зелений,
І маленький песик лащиться до мене.
Повагом гусята двір перетинають,
А малі курчата квочку доганяють.
Посеред подвір'я дідова криниця.
Я спішу до неї, щоб води напиться.
Пломеніють ружі, сонце припікає...
Там моє дитинство досі ще блукає.
Слухаю зозулю, що віщує роки,
Відчуваю в серці тугу і неспокій.
Через тин старечий явір заглядає.
Може, він дорогу у дитинство знає?
07.06. 2011р.
Для ілюстрації використано фото із Інтернету
http://s45.radikal.ru/i110/1002/18/7678baa74685.jpg
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263824
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.06.2011
автор: Мазур Наталя