Пролине час,і всі ми розбіжимося,
І ніхто ніколи не згадає той час,
Коли ми всі були єдині,
І казали: що ніщо не розєднає нас.
Та час минув і ми уже дорослі,
Летимо у світ неначе ів небі журавлі,
Лишаємо у пам*яті свою юнацьку мрію,
І вже не віримо у казку ,як тоді.
Гуляти вчером ми всі уже не будем,
І весело сміятись,радіти життю
Не будемо грати на гітарі чарівно,
І співати вечером біля вогню.
Не будем мріями літати в космос,
Забудем школу, танці,вільний час,
Шкільну любов,і мрії ті у парку,
Вечірнє небо,і поцілунків час.
Мине це все ,літа будуть спливати
У нас появиться нове життя,
І все таки я буду памятати ,
Свої найкращі молоді літа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263882
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2011
автор: Іван Бобітко