Як важко знаходитись у світі,
Де завжди бореться добро та зло,
І ти стоїш на перехресті,
Не відчуваючи життя.
Знаходитись у мрії незбагненній,
Шукати вихор незначних подій,
Знаходити себе в жорстокому світі
І перевернути все з ніг до голови.
Поставити себе в буденні речі,
Шукати щастя серед марнування часу,
Знайшовши все, занурюємось в нього,
І через це не помічаємо нічого.
А мрії гнобимо думками чарівними,
Що все на краще, і все життя прекрасне,
Та це ілюзії,і казка нездісненна,
Життя-страждання,людина тут ганебна.
Все створено з любов"ю,а ненавість-людина.
Вона початок всіх страждань Земних,
Лише кохання справжнє робить диво,
І все поганне злиється із ним.
Та не завжди кохання робить диво,
Воно нас часто приводить до старждань,
Вона зароджує ненависть,
І стирає у людині світ Добра.
Відчути кохання не просто крізь біль,
Воно пробивається в замкнуте серце,
Знаходить ключі і топить той лід,
Що так довго огортав твоє серце...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263883
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2011
автор: Іван Бобітко