Знов зацвіли тюльпани
У нашім садку навесні
І лину у даль думками
В життя, що наснилось мені.
Де ароматні трави
І маминих рук тепло.
Це не наснився травень,
Це справді зі мною було.
Плела в мої коси стрічки,
Бо в школу, бо перший раз.
«Ти правою ступила щоб ніжкою,
Як будеш заходити в клас!»
А потім жила надією
І забувала про себе,
Збулися щоб всі наші мрії
Й порадити щось, як треба.
Тугу збирала в долоні
І гладила ніжно голівки
І ми летіли додому
І мамі несли п’ятірки.
Так ніжно цвіла черемшина
Й душа також рясно цвіла
Все з нами мама ділила
І любила нас, як могла.
---
Давно не плету вже коси
І називає мамою син
Та мого дитинства роси
У сон сплелися один.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263903
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2011
автор: kertychak