Волошкові жита у туманній красі,
Ніби льонове поле, наче синь озеркова,
Діамантовий блиск у ранковій росі
- Це Полісся моє чарівне і казкове.
А волошки в хлібах, мов небесні зірки,
Ніби витканий килим голубими нитками.
В такий час, моя люба, тебе я зустрів
І по нині не можу вернутись до тями…
Скоро кров’ю із маку заллються хліба,
І дурманом кохання покриється поле.
Поведу я тебе через хлібні поля,
Моя казко поліська – єдина любове!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263961
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2011
автор: Віталій Назарук