Давай не будем поспішати
В тенета віртуальності,
Нас так об’єднує багато
У площині реальності.
Нам хочеться цих поцілунків
Аж д́о запомор́очення
Який тенет, його лаштунки
Це віртуальні збочення.
Ти вся собою у натурі
Не інтернет з гримасою,
А букви на клавіатурі
Лиш віддають пластмасою.
Твої неперезрілі форми
Так збуджують фантазії,
А монітора рамка чорна -
Квадрат для евтаназії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263974
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2011
автор: kalush