Під цвітом яблуневим

Під  цвітом  яблуневим  у  місячнії  ночі
За  руки  трималися  наші  серця,
Немов  уперше  твої  прекрасні  очі
І  десь  далеко  денна  метушня.

В  полотнах  неба  жили  картини,
Блукало  двоє  думок  у  них
Злетіли  ми,  з`явились  крила...
А  буревій  давно  вже  стих.

Ми  бігли  небом  і  ось  дві  зорі
Зіткнулись  раптом.  І  позагорались.
А  нотний  стан  записував  пісні
Тоді  коханням  все  те  називалось!

Дивилась  в  вічі  довго,  так  б  завжди!
Навіки  полетіла  я  б  в  той  всесвіт,
Де  запалилось  і  блукає  "ми",
Солодка  ніжна  тиха  безвість.

Два  янголи  сиділи  поруч  нас
І  крилами  від  світу  захищали.
Зігріли  душі,  зупинили  час,
Взялись  за  руки  і  не  відпускали...

Не  відпускали  нас  від  світла  і  сузір`ї,
Що  недавали  тінню  просто  стати
І  міліон  щоденних  слів  і  мрій
Відчули,  що  таке  Кохати!

                                                             Любомиру  К.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263992
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2011
автор: Галина Кудринська