Тарас Кушнір http://hvila.lozikov.ru/no-17/taras-kusnir
Відчуття нестримності душі,
середньовічний подих мого міста,
навпомацки так ходять лиш святі,
на тротуарі залишивши вічність.
І більш нічого... Вогкість підошов,
беззвучне миготіння вікон міста,
і хтось додому втомлено прийшов
свій крок діливши над опалим листям.
................перевод
Ощущение неудержимости души...
средневековьем город дышит...
так ходят лишь святые,
- касанием, на ощупь
на тротуарах вечности оставив поступь.
И не больше... Лишь влажность подошвы.
Безмолвное мигание огней окошек -
... и, кто-то домой уставшим пришёл,
шаги разделив над листвою опавшей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264102
Рубрика: Лирика
дата надходження 09.06.2011
автор: LaurA