Мені ніколи ніхто не дякував, що я існую
і не беде такого, нажаль.
Я хочу одного, щоб знайшлася та людина, яка скаже:
" Дякую, зате, що ти існуєш у мене, і у мене є".
Я народилася, але нікому неп отрібна я,
для чого тоді жити, як можна померти,
і ніколи не для кого не існувати.
Можливо лише тоді мене згадають,
що я була, існувала, і жила.
Жила, але ніхто не помічав, тим паче любив.
Ніхто не любив, і не буде, лиш через те, що
я не існую і нема мене ні для кого, ніколи.
Мені жаль, але так і є,
нічо для мене тепер не існує,
крім поганих думок, і сліз, які течуть моїм обличчям .
Мої сльзи гіркого відчаю, вбивають мене
і ведуть на шлях вічного спокою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264128
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2011
автор: орися штодлер