Від нього не залишилось слідів
В її очах, думках і на стежині...
І як це сталося, ніхто не скаже нині.
Без сумніву – він того не хотів,
Але й вона... Обоє в тому винні.
Вони зустрілися раптово, без причин
Увечері, в кав’ярні на Подолі.
Вона сама і він, як вітер в полі...
Два погляди, впродовж кількох годин...
Два янголи, дві одинокі долі...
Був світлим, нетривалий їх роман,
Бо спалахнув в нестримному пориві!
Їх підняло на височенній хвилі...
Й забрав на дно буденний океан...
Розбіглися... Але були щасливі.
Хіба не мають право на життя
Стосунки, що раптово запалали?
Нехай не довго, навіть дуже мало
Роздарювали ніжні почуття.
А в серці щось яскраве оживало...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264134
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2011
автор: Віктор Нагорний