БАТЬКІВЩИНА ЯК ЖИТТЯ ОДНА

В  одному  з  чарівних    куточків  нашої  прекрасної  України,  на  мальовничому  березі  ,красуні  Сули,поміж  лісів  та  ярів  ,сховалося  невеличке  українське  село  з  поетичною  назвою  –  
Васильки.    З  давніх    давен    тут  жили  люди,  про  що  свідчать  древні  кургани,  та  залишки      
прадавнього  городища.      Усім  хто  виріс  на  цій  благословенній  землі  запам’ятались,  ще  з  
дитинства  ,  перші  відкриття  ,перші  сходжені  стежки,  перші  спогади  дитинства  та  юності.
Кожному  васильчанину  дорогі  та  зрозумілі  назви  місць  пов’язаних  зі  своїм  селом.
Ще  з  слов’янських  часів  нагадують  про  себе  рештки  древнього  укріплення  ,,Городок,,та  ледь  примітні,тепер,  кургани.  В  той  час  коли  діти  пропадали  днями  на  Сулі,ловили  
рибу  на  ,,  Кулявськім,,купалися  на  ,,Поромі,,  пасли  скот  на  ,,Замку,,  чи  ворушили  сіно  за  
,,Бистрицею,,  -  дорослі  працювали  в  полі    на  ,,Круглику,,    ,,  Подолі,,  чи  ще  десь.  Своїм  землякам  васильчанам  присвячую  цей  вірш.


Сховалося  поміж  лісів    в  долині
Біля  красуні    тихої  ріки,  
Де  дивні  зорі,  де  тумани  сині
Село  прекрасне  й  гарне  –  Васильки.

Чому  його  назвали  Васильками?
Сховали  правду  роки  та  віки.
Можливо  через  те    що  над  ярами,
Цвіли  на  крутосхилах  васильки?
.
Можливо  через  те    що  не  угідних,
Заслали    у  цей  край  на  висілки?
Можливо  й  так,а  то  ще  вірогідно,
Отак  його  назвали  козаки.

Для  тебе  все    у  цім  селі    найближче
Дубина,  Гай,    Кулявське    та  Пором.
Кургани  древні,  Городок,  Мостище  
І  поле  Вовкове,  що  за  селом

Ти  тут  зростав,  зробив  тут  перші  кроки.
Стежки  й  доріжки  босонІж    сходив.
Зустрів  кохання  перше    синьооке.
Свій  корінь  у  землі,  святій,    пустив.

Нехай  літа  минають  за  літами,
Не  забувай  стежину,  що  колись,
Топтав  в  дитинстві  босими  ногами  
За  край  священний    Богу  помолись

Не  забувай  обряди,  звички,  мову.
Навчай  дітей  та  збережи  в  роках.
На  Батьківщину    повертайся  знову,
Де  б  не  водила  доля  по  світах.

Не  покидай  її  в  лиху  годину,
Їй  відданість  свою  віддай  сповна.
Будь  українцем,  будь  достойним  сином.
Бо  Батьківщина    -  як  життя,  одна.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264182
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2011
автор: євген уткін