Взявши ручку й білий аркуш,
сіла в крісло та пишу.
Що пишу сама не знаю,
Мабуть, що сказать хочу.
Ці простесенькі рядочки,
Зараз з серця я виймаю...
Десь вони не ідеальні,
Десь, граматики не знаю.
Щось відволіклась я трішки,
Й пишу зовсім не про те...
Написати я хотіла...
Як кохаю я тебе.
Може часто цього не кажу,
На весь світ про любов не кричу...
Просто знай я без тебе сумую,
і цей вірш тобі присвячу.
Ти потрібен мені, мов повітря,
Коли поруч,тебе я вдихаю...
Задихаюсь, як довго не бачу,
І як жити без тебе не знаю...
Необхідний мені, як водиця,
Випить хочу тебе я додна.
Коли поруч ти відчуваю,
Що ніколи не лишусь одна.
І сказати спасибі хочу,
За присутність в моєму житті...
„я кохаю” ніколи раніше
Не казала, тепер лиш тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264367
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2011
автор: oli4k@