я люблю дивитись коли ти
нанизуєш своїми
тендітними пальчиками
ці надто чарівні сережки
я люблю дивитись як ти
ненаситно викурюєш смолисту
цигарку й безжально дмеш у долоні
там моє тепло кажеш ти
тримай його
бережи
я люблю дивитись коли ти
спиш скрутившись калачиком
як немовля
не дивуйся
саме так коли ти спиш тоді
ти це ти
моя люба одягайся
хутчіш адже незабаром світатиме
сьогодні ж осінь за
дверима замітатиме всі пороги
листям так що не дивись так
не гаймо ні секунди часу
бо світанок приходить
пізно а треба щоб зненацька
як повінь восени
тільки тісно нам
як тісто місимо і місто
нас всмоктує як воду
із дахів у ринви
нам мерщій треба йти визбирувати
найжовтіші збентежені клапоті
листя у парках і вручати
кожному прохожому
бо так має бути цікавіше
бо та має бути сьогодні
бо так а не інакше
бери найбільші парасолі і
найтепліші рушники
бо сьогодні будуть лити дощі
будемо їх обманювати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264731
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2011
автор: Роман Штігер