Згорає ліс...У осені є власні
Рецепти неповторної краси!
Ці кольори-вони такі невчасні,
Такі гарячі в крапельках роси!..
Ці кольори-вони,неначе виклик
Сумній невідворотності снігів,
Вони,неначе передсмертні крики!..
Згорає ліс в палітрі кольорів.
І ця краса несе у серце смуток.
О,ця краса!Яка ж вона сумна...
Летить до ніг листків багряний жмуток
І п'є душа палітру цю до дна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264819
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.06.2011
автор: Наталя Данилюк