За тими жовтими годинами сховалось небо..
І саме "він" людина..яку мені, я впевнена, не треба..
Важкий літак розмазує по небу рвані хмари..
-В центр туди?
-Так..
Як вже дістали ці щасливі пари..
Армані..(Заховатися від світу)..Окуляри..
Хай я не стану Маргаритою для його балу..
І не лікуй мені свідомість Майстер..я ж не кохала..
Холодним червнем заповзла в чиюсь квартиру..
Погріти руки..
Час тікати..
Я вийду в вікна на "чотири"..
Світить торшер..тече вода..вони її не закрутили..
Трамваї їдуть в цьому місті на червоне..
Тут все неправильно..тут плачуть люди..падають балкони..
Пекучим сонцем прошмигну на свою вулицю..
Життя тече..
Хтось помирає..
А глобус..він незмінно крутиться..
Листок під ноги..як життя..а я хочу проснутися..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264874
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 13.06.2011
автор: Ірина Гнатюк