Сон мій, надіє моя,
Чом ти мене не крадеш?
Знаєш, як тяжко болять
Тіло і серденько теж.
Безліч незнаних хворіб
Тіло жеруть молоде.
Скоро зведуть мене в гріб-
Там відболить все й пройде!
Мій молодесенький сон!
Зглянься усьому назло.
Там я відчую долонь
Рідних і ніжних тепло.
Які далеко тепер,
Так,що зведуть хіба сни.
Я би без них вже помер,
Як і без мене вони!
8-12.3.2006.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264883
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 13.06.2011
автор: тарпик