Обручками, низкою шлюбів

Синє  чорнило  світанку,  розведене,  блідне.  
На  промокальнім  папері  туману  дерева  
Проступають  рисунком  із  ботанічного  атласу  –  
Спогади  наростають,  кільце  по  кільцю,  
Обручками,  низкою  шлюбів.  

Щиріші  за  жінок,  дерева  не  знають  
Ні  зрад,  ні  абортів,  і  світ  засівають  
Так  легко,  без  жодних  зусиль!  
Розкошують  собі  вітрами,  безніжки,  
По  пояс  укопані  в  історію,  

Наповнені  крилами,  потойбіччям,  -  
Як  копії  матері  Леди.  
О  родителько  листя  і  насолоди,  
Хто  ж  ці  плакальниці,  скажи?  
Тіні  горлиць  туркочуть,  але  не  приносять  розради.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264988
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2011
автор: Галина Глина