Кохання життя наше красить убоге,
Яскравим стає воно наче панно́,
Кохання просити нам треба у Бога,
Кохання не кожному Богом дано́.
Кохання це радість, кохання – скорбота,
То крила ростуть, то пірнаєш на дно,
Кохання найважча на світі робота,
Кохати не кожному Богом дано́.
Кохання роз’ятрені рани лікує,
Поєднює долі і серцебиття́,
Хто любить щасливий, не любить – марнує
Своє подаро́ване Богом життя.
Кохати так важко, любити не просто,
Як серцем наткнутись на лезо ножа,
Кохання як в морі бурхливому острів,
Де грань невловима і то́нка межа.
Кохати так легко, як дихати в полі,
Як босим ходити травою в росі́,
Кохання дарує невільникам волю,
Та жити на волі уміють не всі.
Кохання солодке, кохати так гірко,
В покуті нести на Голгофу свій хрест,
Кохання неначе та втомлена зірка,
Що впала під серце з безкрайніх небес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265097
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2011
автор: kalush