Повлягалися літні тумани
На духмяні вечірні покоси.
Ніби гоять порізані рани,
А за ліки – бальзамові роси.
Ось туман ворухнувсь, мов проснувся,
Сивим птахом у гору злітає.
Він до хмарок лицем повернувся,
Батіжком його вітер ганяє.
А з-за обрію сонечко сходить,
І виблискують роси, мов зорі.
І біжать по покосах тумани,
Ніби хвилі по житньому морі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265150
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2011
автор: Віталій Назарук