Чому листів не пишеш, мій синочку?
Пиши частіше, я щодня чекаю.
Хоч пару слів, що ти живий здоровий…
Та не лінуйся… Я прошу! Благаю!
Бо жаль щодня стискає мені груди.
Одна у хаті, поруч лиш сусіди.
Хоча вони і не погані люди,
Їм, зазвичай, байдужі наші біди.
Пиши про внуків, дуже я скучаю…
Як там невістка, як її робота?
Підеш у відпуск, я вас всіх чекаю…
І може поладнаєш вдома плота.
А то криниця вже старенька стала,
І хвіртка покосилася добряче.
В садку від бурі наша груша впала,
Собака часто виє, наче плаче.
Я вже старенька, як і наша хата.
Щодня когось в віконце виглядаю.
Що маю сина, цим я і багата…
Пиши частіше, я тебе благаю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265215
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2011
автор: Віталій Назарук