Може все ще живе та країна моя?
Яку я так любив, що мене родила.
Може я ще знайду все що я загубив?
Та чому я не сплю, й уві сні я один?
Я стою на порозі, і у хату дивлюсь,
В хаті в мене все є, я у ній не боюсь.
Та через поріг я не бачу чомусь,
Лиш туман бачу я, у який я ступлю.
Я ступлю бо я знаю, що туман-це кордон,
Що мені не дає з хати вийти й мов сон,
Що тримає людей уві сні як вогонь,
Що стискає зубами й жене у полон.
Але я вже виходжу з туману тепер,
Я вже бачу десь світло, й іду лиш вперед.
Я вже чую твій голос країна моя!
Я іду тільки з Богом, і завжди до кінця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265306
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2011
автор: Швабчук (Schwabchuk)