Вітру сполохане тремтіння
У шовку трав дурманом в'ється,
Солодких пахощів сплетіння
По небу птахом понесеться.
І літні ночі,
що такі короткі,
комусь на вухо
будуть шепотіти.
І щирі очі,
що такі глибокі,
когось до бе'зтяму
будуть хотіти.
І хтось безсилим
ба'йдуже спочине.
А хтось цілунками
пектиме ніжно.
Хтось без думок
в казкові сни полине.
А хтось палатиме
як в пеклі грішно.
І потопатиме…
в словах солодких,
в руках гарячих,
в поглядах безмірних.
А хтось і в ніч таку,
таку коротку!
Не зможе бути
до остання вірним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265343
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.06.2011
автор: Чорна птаха