З дитинства стали рідними мені
слова "Белеет парус одинокой".
Допоки ще не зник у далині,
і я живу - двомовний, як двоокий.
Не язиком, а ділом на Русі
доводять здавна хто є друг і
хто ворог. Я ж, та і усі
живем - двомовні, як дворукі.
Не йде земля з-під коренів моїх
(до Вітебська, до Волги - ген!- розлогих),
хоч і кордон уже на неї ліг.
А я живу - двомовний і двоногий.
VIII.1999 - III.2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265347
Рубрика:
дата надходження 16.06.2011
автор: ФедченкоВ’ячик