Крізь попелища й згарища життів,
Крізь безкінечність дум і пересудів,
Ти йшов стежками нездійсненних снів,
Стежками тими, що не ходять люди.
В задумі зтиха проводжав вокзал,
Таксі ревіло вигуком клаксону,
Десь, хтось, колись це все уже сказав,
Блиск ліхтарів погойдувавсь від втоми...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265357
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.06.2011
автор: Галина Малюга