НАДдумане

Ще  третина  у  пляшці  думок,
Щось  шепчу  і  язик  заплітається.
Я  весь  твій  доки  світ  не  розмок,
Поки  він  в  чергове  обертається!

Розкажи  де  живе  Ґаут́ама
І  чи  треба  вдягатися  в  хутро?
Чому  ніч  на  стільки  яскрава-
Яскравіша  за  дебіт  і  брутто?

Твоє  танго  із  «Хто?»  і  «Чому?»
Перейшло  у  гопанки  Вудстоку,
І  Світи,  що  вклонялись  Йому
Підвелись,  почувши  акустику

Абсолюту  надвільних  ідей,
Що  в  кінці  безкінечного  циклу
Від  страждання  звільняє  людей,
Відкриває  їм  істину  зниклу.

В  цьому  тілі  ще  маю  я  строк,
Ну  а  потім  шляхи  зустрічаються?
Буду  твій  доки  світ  не  розмок,
Поки  він  в  чергове  обертається!

16.06.11

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265465
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.06.2011
автор: герой