…. А слова – не вода,
хоч у ситі їх теж не носити
щоб зливати на час на долоні на лід і пожежі.
Не вода, хоч їх теж, мов дешевий і вицвілий ситець
розгортають по дну і викочують на узбережжя -
простирадла пісків, що збиваються зА ніч у грудки…
Зариваєшся в них і копаєш сюжети історій
і муруєш собі чергові оборонні спорудки
у підніжжі яких білозубо всміхається море…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265541
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.06.2011
автор: Tara Maa