Так хочеться кричати вночі на самоті,
До купи позбирати всі згублені ключі,
Молитися так тихо, щоб голос не тремтів,
Щоб сон спокійний, тихий у ніч мене повів.
Щоб розповів про таємниці,
Про далечінь всіх зір,
Як місяць із криниці ночами воду пив,
Про те, як затишно буває уночі.
Під колискову вітру, збирати всі ключі.
Розгледівши у темряві вороже щось, лихе,
Чи може щось маленьке,
Чи велике і бридке.
Ніч же допоможе побороти всі страхи,
Крок вперід ,іще один.
Почуття....як ті птахи.
Як ті ворони чорні, переслідують тебе.
Химерні такі ззовні,
Говорять щось страшне.
Так хочеться кричати мовчки, уночі.
Сидіти підбирати, до дверей ключі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265655
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2011
автор: Юлія Панкова