БУТІК МРІЙ (частина п, ята)

Життя  попливло  своїм  чередом.  Ангелінка  тішила,  Совість  мучала.  Ті  муки  які  були  перші  кілька  днів  після  того  всього  запам,яталися  б  надовго.  Але  були  і  певні  позитивні  моменти.
Перший  позитив  проявився  в  цікавому  плані.  Анна  попросила  сестру  забрати  на  першу  ж  ніч  після  того  випадку,  а  сама...  Олег  не  встиг  перетнутипоріг  дому  і  вмикнути  світло.  Анна  підкралась  позаду  і  пальчиком  до  вуст  наказала  йому  мовчати...  Зав,язала  очі  чорним  шовковим  поясом  від  халату  і  повела  в  кімнату.  Коктейль  з  почуттів  -  Пристрасті  та  Спокуси,  Страху  та  Провини  просто  не  міг  не  вибухнути  в  Анні  і  Олег  був  єдиним  кого  могла  накрити  ця  хвиля.  Він  був  в  шоці  коли  Анна  поклала  його  на  підлогу  по  дорозі  стягнувши  з  нього  кофтину  і  джинси.
Джинси  полетіли  кудись  в  бік,  кофта  під  голову  Олегу  а  сама  Анна  сіла  йому  на  губи...  Ні,  не  сіла  а  ледь  торкнулась  його...  Якби  очі  Олега  не  були  зав,язані  то  його  погляд  в  ту  мить  вразив  би  багатьох.  По  перше  -  Анна  явно  була  без  білизни.  По  друге  те,  що  в  ту  мить  торкнулось  його  вуст  було  таким  ніжним,  таки  гарячим  і  таким  вологим,  що  лише  від  цього  можна  було  втратити  розум...  Анна  спочатку  тримала  руки  Олега  своїми  руками  а  потім  не  витримала  і  відпустила  їх.  Її  руки  вже  притискали  голову  Олега,  задавали  ритм  рухам  його  язика.  Це  був  перший  Хеппі-Енд  Анни  не  звичайним  способом.  Взявши  кілька  хвилин  на  те,  щоб  впоратись  з  тремітнням  тіла  Анна  віддячила  Олегу  тим  же  способом.  Вона  знала.  Вона  просто  відчувала,  що  її  вуста  дуже  подобаються  кожній  частинці  його  тіла,  а  особливо  його  вірному  товаришу.
Жити  стало  легше.  Чоловік  вже  не  здавався  таким  поганим  і  прискіпливим.  Та  ж  Совість  не  дозволяла  гризти  його  за  кількахвилинну  затримку  на  роботі.  Навіть  бльостки  на  його  одязі  вже  не  викликали  приступів  ревнощів....  звичайно  якщо  їх  було  одна  дві.  Та  все  ж  совість  мучила  Анну,  не  давала  спокою  ні  вдень,  ні  вночі.  Так  хотілось  комусь  висповідатись,  поділитись  та  кому  таке  можна  розказати?  Подругам?  -  Це  циганське  радіо  а  не  подруги  -  часом  таке  придумували  що  коси  дибом  ставали,  а  коли  з,ясовувалось,  що  це  не  відповідає  дійсності  була  стандартна  фраза  -  "Це  не  я,  це  мені  Галя  сказала"  чи  Вєра,  чи  Свєта,  хіба  то  було  важливо  -  до  крику  хотілось  виговоритись!!!  
Інтренет!!!  Тут  її  ніхто  не  знає.  Може  хтось  і  вислухає.  Може  і  порадить.  Анна  вирішила  створити  блог  під  ніком  Ledy  WinD  і  викласти  туди  свою  історію.  Тоді  вона  ще  на  краплинку  не  усвідомлювала  що  це  не  її  кінець  а  тільки  початок.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265705
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.06.2011
автор: Ledy WinD