Життя проходить вперто та повз мене,
Усе, що міг - навіки провтикав
Хвилин мільйони, днів буденних енно
Мені ніхто у розпорядження не дав.
Всі одногрупниці зробилися заміжні,
Хтось з друзів став в самотності вдівцем,
А хтось поїхав до держав суміжних
Шукати щастя з тихим вітерцем.
Хтось срібно зстарівся, а хтось устиг померти,
Когось історія розстерла в порошок,
Проте іду вперед-вперед уперто -
Можливо знайду щастячка вінок...
18.06.2011 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265730
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.06.2011
автор: hronik