Ці почуття, що розривають душу,
ці почуття вбивають тіло,
і все, що потім залишається - це попіл
і мертве серце, що колись горіло.
Та ж вогонь що пожирає душу
сам спалахує раптово і пече,
і я поволі наближаюсь
до тої річки, що в небуття тече.
Якщо така всевишня воля,
якщо від почуття судилось вмерти,
і що тоді ще залишається:
ще мучитись і жити, чи рушити на зустріч смерті?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265787
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.06.2011
автор: D. Y.