Мою печаль чавили з виноградом
Брудні гомілки спраглих трударів,
Кортіло так оцю осінню зраду
Із винограду ;- градом вздовж дворів.
Серед діжок напоєних руками
Ганебно осінь зраджує мені,
Мою печаль цнотливими жінками
Аж до нестями прикраша вві сні.
П'янку для тіла осені розпусту
Зухвалий грудень білим прикраша,
Немов з ковша покривши душу дустом,
Стравити зраду ядом поспіша.
Моя печаль бродила з виноградом
В сирих діжках сп'янілих трударів,
Напевно сон оцю осінню зраду
Без винограду так би не створив..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265823
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2011
автор: Юрась Пухнастий