Із завмиранням серця ти чекала дива,
Коли скарби невидані впадуть до твоїх ніг,
і з того часу будеш ти щаслива,
як будеш мати коштів оберіг.
Ти так хотіла зодягатись в дивні шати,
Під звуки арф кружляти у танках,
З альтанок сиві гори споглядати,
Під шелест віяла вся в мережках.
З горнятка кави розпочавши ранок,
Гуляти між магнолій у саду,
І безліч голосів на балах:
«О панно, можна Вас вкраду?».
Ні, залицяння не для тебе,
Для величі немає простоти,
Так і минають для царівни,
Марніють в розкоші роки.
Царівна чи нещасна краля?
Ти маєш все, не маєш почуттів,
Не знаєш радості зітхання,
Краси кохання поготів!
Вмить промайнуло все чарівне,
Поникли квіти у вінках,
Дівча сонливо позіхало,
Царівни тільки у казках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266008
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.06.2011
автор: Вікторія Гончарова