Де мало слів, там більше правди...
А поміж нами, - лиш слова,
Бажання, згущування фарби,
Поки не лусне голова.
Від сотень здогадок про вечір,
Який ти з іншою провів,
Такі прості, банальні речі,
Ідуть на дно у морі слів.
Шалено грішне, тепле море!
Наш остів в ньому – наче рай,
І ті лазурові простори
Манили міражем. Ти знай –
Що все закінчується швидко,
Як зійде місяць, крізь туман,
Відчую, хоч це дуже прикро –
Зміліло море у лиман.
Слова звучатимуть ті самі –
Та все залишиться, як є,
Поділене між полюсами
На лиш твоє, і лиш моє....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266163
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2011
автор: Парчевська Ольга