Сонет 2487
Йти по життю без жодної прив’язки –
Невже можливо?! Змалечку дитя
Прив’язане до лона: це – життя!!!
Втинання пуповини – мить зав’язки
Путі Земної – перші сцени казки,
Що дитинча виводить в майбуття!..
Не раптом набувається знаття,
Як місію вершити до розв’язки,
Уникнувши прив’язок до речей,
Емоцій, слів, думок, щоб зір очей
Сприймав людей, реальність без обману;
Дух, скинувши гніт карми з-за плечей,
Пік пасочки реалій без печей
Із тіста без примарного туману!?
8.06.2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266239
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.06.2011
автор: Сонет