Ти-клеймо на моєму плечі,
Що і досі пече невимовно!
Ми зійшлися,як в битві мечі,
Поріднились фізично й духовно.
Та забулися давні слова-
Заклинання на пліснявих стінах.
Час збирає багаті жнива
На просякнутих димом руїнах
Наших днів і солодких ночей,
Фантастичних світанків яскравих,
Збитих в пінний молочний коктель
З гіркотою ранкової кави.
І забулися клятви старі,
Імена таємничі забулись...
Хтось нас викреслив там,нагорі,
Хтось побачив,коли ми спіткнулись!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266428
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2011
автор: Наталя Данилюк