Котиться м'яч по зеленім газоні...
На трибунах застиг тривожно глядач.
А футболісти,.. як взмилені коні
Забити в ворота стараються м'яч.
Та м'яч футбольний, завжди тільки круглий,
Котиться вперто чомусь... тільки у кут.
А футболісти - і "білий", і "смуглий"
По ньому щосили,.. без совісті б'ють.
Ні, щоб так ніжно,.. легенько, по шкірі
Та під стійку воріт направити м'яч.
І хай на трибунах ревуть, як звірі,..
Чи в захваті трубить веселий сурмач.
Хлопці!.. Майте хоч трішки совість і міру,
Не бийте жорстоко беззахистний м'яч,
Бо порветься на ньому глянцева шкіра,
А без шкіри - куди ж?.. Хоч смійся, хоч плач...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266463
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 22.06.2011
автор: Д З В О Н А Р