У чужому одязі,
у чужій квартирі
я - чужа людина.
З поверха на поверх,
із сім*ї - в родину,
наче павутинка:
Я ніде і всюди,
я є там, де люди,
"я" нема й не буде.
я стискаюсь в точку.
мало місця в бочці
тим, кого багато...
А мене - лиш крапля.
Випаруюсь раптом
Ну а потім - знову.
З*явлюсь.
(Цей вірш - наслідок мого життя по людях, коли я пішла з дому)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266777
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2011
автор: Вікторія_Ікрова