Олег підійшов до Ольги позаду і обійняв її за оголену талію, вона подалася назустріч йому і нахилила голову назад в пошуках поцілунку. Враження Анни було двояким - це був експеримент як в тому плані, що вона ще ніколи не спростерігала за кимось іншим, так і в тому плані, що іншими була її нова подруга і чоловік. Саме останнє викликало неспокій у Анни - ревнощі на диво невчасно ополинили її. Вона була шокована цим почуттям але відступати було нікуди - Олег і Ольга були в полоні пристрасті. Анна вирішила піти з номеру, підійшла до дверей щоб відкрити їх але почула шум з іншої кімнати. Звідти виходив сонний шеф!
Анна стояла так, що її було не видно і помітивши, він пішов в ту кімнату де тривав пікантний процес вона вирішила що потрібно діяти. Адже те що він побачити навряд чи йому сподобалося б. І справа була не тільки в фізичних пошкодженнях які міг отримати Олег - а шеф на вигляд був міцним чоловіком. Те що він побачив би гарантовано залишило б її чоловіка не тільки без підвищення а і без роботи, а це явно не входило в плани Анни.
"Бабах" - впав вішак що стояв в коридорі номеру - шеф оглянувся і побачив як його піджак вилітав у чиїхось руках у коридор. "Злодійка" ледь не луснула зо сміху від того як репетував шеф - піскляво, заплітаючи спросоння і з п,яну язик "Поглабували!!! Порграбувари!!! Рятуйте" врешті решт більш внятно прокричав він і вирішив пуститись у погоню сам. Цих кількох хвилин вистачило Анні щоб збігти до сходів і спуститись на поверх нижче де вона побачила якогось чоловіка, що заходив у номер. Анна не вагаючись проскочила у відчинені двері слідом за ним.
Здивуванню того чоловіка не було меж - мало того, що якась навіжена о другій ночі вломилась до нього в номер, то ще й ця навіжена була саме та, з ким він кілька місяців тому зустрічався в цьому ж місті. Та, хто раптово зник з його номеру і його життя минулого разу на самому цікавому місці.
Анні дороги назад не було - вихід у коридор означав зустріч з шефом чи з кимось іншим хто міг шукати злодія.
"Привіт" - промовила Анна, "Я побачила тебе і втекла від чоловіка, він все одно з друзями доганяється. Навіть і не помітила як піджак його прихопила". Далі Анна розповіла історію свого минулого зникнення і її кавалер почав вибачатись за свого листа, і запропонував повернутись до того на чому вони зупинились минулого разу. Де Анна брала сили вдавати, що їй подобається те що відбувається було відомо одному Богу. Вони впали на ліжко у кімнаті і господар кімнати ковзнув рукою по стегну Анни оголивши його, картина була суперспокуслива. І треба ж було саме цей момент комусь постукати в двері.
Господар кімнати неохоче підійшов до дверей і коли відчинив їх то чоловік у синій формі запитав чи не бачив він часом когось хто пробігав по коридору з речами в руках, а сам покосився щоб заглянути в кімнату - на ліжку виднілись оглені ніжки Анни. У нього аж подих перехопило від тієї краси що він побачив, і навіть не почувши відповіді гість поспішив залишити "закоханих" у спокої. Анна знову почувалась двояко - радість від того, що її не виявили змінювалась тривогою за те, що доводилося знову відповідати на лестощі того, хто не розібравшись у ситуації нагрубив їй у листі.
Тим часом Олег і Ольга не зрозумівши толком що відбувається поспішили привести себе в порядок - Олег тихенько вийшов з кімнати, Ольга вдягла халат і зайшла в кімнату чоловіка, ні його, ні його одягу не було. Що він кричав вона теж не розчула - лишалося сидіти і чекати його повернення.
Тим часом Олег спускаючись по сходам думав лише про одне - де Анна?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266790
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2011
автор: Ledy WinD