Тиха темна ніч і, звичайно, кохання.
Прийде світанок. Що далі? - Прощання!
Шепну на вухо «Мені добре з тобою»
Та я не готова до кривавого бою…
Цей бій за тебе. Скільки ж їх було!
А все ж по-іншому бути могло…
Я втомилась, вибач, не можу так
Якби ти не сплів з бур’яном мак!..
Мак - це символ моєї любові без меж
В тебе в грудях щось подібне теж.
Моя любов червона, як мак, бо знята з хреста
Пробач, що зберегти почуття не змогла.
Через пару хвилин зійде денне світило
Зникне все, що нас з тобою сліпило.
Твої кроки віддалять нас назавжди,
Ми залишимо тут на цій лаві правду
Ніхто, ніколи, нізащо не дізнається,
Що зараз двоє люблячих прощаються.
Ти підеш, залишиш мене оповиту в самоту,
А я ще довго промовлятиму стиха «Люблю»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266799
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2011
автор: Яна.